Цього року в Атлантичному океані відбулася значна кількість іменованих штормових днів, загалом наразі 73 дні. Це ставить його на сьоме місце за кількістю названих штормових днів в історії до 25 вересня. Інформацією поділився Філ Клоцбах, провідний автор сезонного прогнозу Університету штату Колорадо. Для цього аналізу були враховані історичні записи, датовані 1853 роком.
Хоча цьогорічні цифри відстають від 1933, 2005, 1995, 2020, 2004 і 2012 років, він все ще значний з точки зору штормової активності. Наразі тропічний шторм «Філіп» прокладає свій шлях через центральну Атлантику, не становлячи безпосередньої загрози. Однак, здається, позаду нього формується інший потенційний шторм, який тримає експертів напоготові.
Переключивши нашу увагу на Австралію, казначей країни Джим Чалмерс висловив занепокоєння з приводу ескалації витрат на ліквідацію наслідків стихійних лих. Це відбувається напередодні потенційно катастрофічного сезону лісових пожеж, який очікується наступного літа через вплив Ель-Ніньо. Уряд готується до фінансового тиску, який може спричинити такий сезон.
У Бразилії націю охопила спекотна хвиля, що призвело до різкого зростання попиту на енергію, оскільки домогосподарства та підприємства значною мірою покладаються на кондиціонери. Лікарі радять жителям уникати активного відпочинку на природі в найспекотніші години дня, щоб запобігти захворюванням, пов’язаним із спекою. Ця спека має вирішальне значення для споживання енергії та здоров'я населення.
За даними Maxar Technologies, дивлячись на Європу, очікується, що несезонна спека збережеться на більшій частині континенту аж до жовтня. Крім того, грози та сильний вітер прогнозуються в таких регіонах, як Греція, південь Італії та Балкани. Ці погодні умови підкреслюють непередбачуваний характер кліматичних моделей і необхідність готовності в постраждалих районах.
Оскільки погодні явища продовжують впливати на різні регіони світу, надзвичайно важливо залишатися пильним і адаптуватися до мінливих умов. Моніторинг прогнозів погоди та дотримання вказівок з безпеки є важливими кроками до мінімізації потенційних ризиків, пов’язаних із екстремальними погодними явищами.