Рівень інфляції в Аргентині сповільнився другий місяць поспіль, що свідчить про вплив економічних заходів президента Хав’єра Мілеї. У лютому споживчі ціни зросли на 13. 2%, що нижче очікувань економістів щодо зростання на 15%. Це падіння сталося в результаті згасання наслідків значної девальвації песо, що відбулася в грудні, і політики суворої економії Майлі, яка підштовхнула економіку до рецесії.
Центральний банк Аргентини під керівництвом Сантьяго Баусілі несподівано оголосив про зниження ставки зі 100% до 80% пізно в понеділок. Баузілі пояснив це рішення "нисхідною траєкторією" роздрібних цін, незважаючи на стабільно високі місячні темпи інфляції. Він також відзначив позитивну тенденцію відновлення міжнародних резервів. Втручання уряду на валютних ринках у грудні мало менш серйозний вплив на інфляцію, ніж передбачалося спочатку, що призвело до поточної тенденції послаблення.
Після вступу на посаду президент Мілей запровадив значні зміни, включаючи девальвацію офіційного курсу песо на 54%, запровадження повзучої прив’язки на 2% і скасування численних заморожень цін. Хоча ці заходи були спрямовані на усунення економічних дисбалансів, вони також мали негативні наслідки, такі як скорочення витрат на соціальне страхування та зменшення реальної заробітної плати, що призвело до глибшого економічного спаду.
Заглядаючи вперед, прогрес у уповільненні інфляції може зіткнутися з проблемами, оскільки уряд продовжує скасовувати державні субсидії, які штучно підтримували низькі ціни на енергоносії та транспорт. Очікується, що березень буде важким місяцем, особливо тому, що діти повертаються до школи, а профспілки ведуть переговори про підвищення зарплат. Економіст Габріель Каамано з Consultora Ledesma прогнозує подальші труднощі найближчим часом.
Нещодавнє зниження ставки Центральним банком суперечить рекомендаціям Міжнародного валютного фонду (МВФ), який закликав до більш жорсткої монетарної політики для підтримки попиту на гроші та досягнення дезинфляції. МВФ прогнозує 2. Скорочення економіки Аргентини на 8% у поточному році, а потім зростання на 5% у 2025 році, відображає виклики та зміни, з якими стикається економічний ландшафт країни.