Під час зустрічей Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Світового банку, що відбулися цього тижня, Хрізула Захаропулу, міністр розвитку Франції, висловила почуття оптимізму щодо досягнення цілей сталого розвитку ООН до 2030 року. Незважаючи на визнання існуючого «величезного розриву» між виділеними 200 мільярдами доларів на рік і бажаними 4 трильйонами доларів, необхідними для кліматичних ініціатив, розвитку інфраструктури та інших окреслених цілей, Захаропулу продовжує сподіватися. Доповідь британського економіста Ніколаса Стерна окреслила різні сфери, де потрібні значні інвестиції для забезпечення сталого розвитку.
У своєму нещодавньому інтерв’ю телевізійній програмі Bloomberg Balance of Power Захаропулу наголосила на необхідності реформ міжнародної системи фінансування, щоб гарантувати, що всі люди можуть жити на нашій планеті з гідністю. Вона наголосила на нагальній потребі реструктуризації багатосторонніх банків розвитку та вирішення зростаючих боргових проблем, з якими стикаються численні країни, особливо в Африці. Були зроблені заклики до сміливих дій для створення більш справедливої системи, щоб подолати фінансову диспропорцію, яка перешкоджає прогресу в досягненні амбітних цілей сталого розвитку ООН.
Захаропулу наголосив на необхідності всеосяжного та масштабного перегляду, заявивши: «Ми хочемо кращого, більшого банку», посилаючись на Світовий банк. Ці реформи мають вирішальне значення для посилення фінансової підтримки проектів сталого розвитку в усьому світі. Оцінюючи поточну глобальну ситуацію, міністр підкреслив важливість єдності та співпраці між націями для сприяння позитивним змінам і вирішення нагальних проблем, таких як зміна клімату, бідність і нерівність.
Відповідаючи на питання про сприйняття цих запропонованих реформ Сполученими Штатами, Захаропулу, спираючись на свій досвід колишнього члена Європейського парламенту, підкреслила спільне бачення, яке поділяють європейські та американські колеги. Незважаючи на відмінності в політичних системах і підходах, вона висловила впевненість у спільних зусиллях, які вживаються для просування програм сталого розвитку. Узгодженість цілей і прагнень між націями підкреслює потенціал значного прогресу через колективні дії та спільні зобов’язання для сприяння більш стійкому та справедливому майбутньому для всіх.