У нещодавньому звіті Організації Об’єднаних Націй, опублікованому в четвер, різке попередження стверджує, що існуюча кліматична політика має на меті підштовхнути глобальну температуру до зростання більш ніж на 3 градуси Цельсія до кінця століття. Цей тривожний прогноз подвоює межу підвищення температури, узгоджену майже десять років тому, що означає критичний розрив між поточними зусиллями та тим, що потрібно для ефективної боротьби зі зміною клімату.
Щорічний звіт про розрив викидів ретельно аналізує розбіжності між зобов’язаннями країн щодо боротьби зі зміною клімату та необхідними діями. Результати вказують на потенційне потепління до 3. 1 градус Цельсія вище доіндустріального рівня до 2100 року, якщо світові уряди не активізують зусилля щодо скорочення викидів, які сприяють глобальному потеплінню.
В основі цього звіту лежить глибокий заклик до дії від U. Н. Генерального секретаря Антоніу Гутерреша, який яскраво описує хиткий баланс, у якому опинилася наша планета. Ключовий меседж очевидний: світові лідери повинні діяти швидко, щоб подолати розрив у викидах, інакше ризикують призвести до катастрофічних кліматичних наслідків.
Глобальні викиди парникових газів зросли на 1. 3% з 2022 по 2023 рік, досягнувши нового піку в 57. 1 гігатонна еквівалента вуглекислого газу. Навіть із поточними зобов’язаннями щодо обмеження викидів, очікується, що температура підвищиться між 2. 6 і 2. 8 градусів за Цельсієм до 2100 року – це точно відповідає тенденціям, які спостерігалися за останні кілька років.
Майбутній кліматичний саміт Організації Об’єднаних Націй (COP29) в Азербайджані, запланований на наступний місяць, представляє вирішальну можливість для країн посилити зобов’язання, взяті минулого року щодо переходу від викопного палива. Під час переговорів у Баку країни закладуть основу для оновлених стратегій скорочення викидів, відомих як національно визначені внески (NDC), які мають бути представлені до лютого 2025 року.
У звіті наголошується на нагальній потребі, щоб країни спільно взяли зобов’язання щодо значного скорочення викидів парникових газів – з метою скорочення на 42% до 2030 року та на 57% до 2035 року. Ці амбітні цілі вважаються важливими для запобігання перевищенню глобального потепління критичного порогу в 1. 5 градусів за Цельсієм, мета, яка зараз на межі недосяжності.
У світлі цих висновків Інгер Андерсен, виконавчий директор Програми ООН з навколишнього середовища, наголошує на важливості посилення дій щодо клімату під час переговорів у Баку. Кожне поступове зниження підвищення температури має значення, підкреслюючи нагальну потребу країн у активізації зусиль і впровадженні надійних заходів зі скорочення викидів.
4653px;">