Тенденція віддаленої роботи стрімко зростає, і все більше людей вирішують стати цифровими кочівниками та працювати з будь-якої точки світу. Тільки в Сполучених Штатах зараз їх 17. 3 мільйони цифрових кочівників, що становить 11% робочої сили, і очікується, що в найближчі роки ця кількість ще зросте. У зв’язку з цим багато країн зараз пропонують візові схеми дистанційної роботи, щоб залучити ці цінні довгострокові таланти.
Іспанія, відома своєю яскравою культурою, прекрасними пляжами та смачною кухнею, є однією з країн, які відкрили свої двері для цифрових кочівників. Їхня віза на проживання доступна для «міжнародних дистанційних працівників», що дозволяє їм проживати в Іспанії до року, працюючи віддалено на роботодавця за межами Іспанії. Заяву можна подати в посольстві або консульстві Іспанії, а також є можливість подати заяву на отримання карти проживання під час туристичної візи, яка діє протягом трьох років і може бути продовжена на два.
Канада, ще одне популярне місце для цифрових кочівників, також працює над розширенням можливостей отримання віз для іноземних працівників. Вони розробляють «стратегію технологічних талантів», щоб залучити цифрових кочівників, і розглядають можливість дозволити стартапам подавати заявки на отримання дозволу на роботу на термін до трьох років. Мета полягає в тому, щоб заохотити цифрових кочівників не просто відвідувати канадський ринок праці та економіку, а й робити свій внесок у довгострокову перспективу.
У Південній Америці Уругвай нещодавно відкрив дозвіл на проживання для цифрових кочівників на шість місяців із можливістю продовження до року. Процес відносно простий, вимагає онлайн-форми, афідевіту про фінансову самодостатність і сертифіката вакцинації. Після початкового випробувального періоду також є можливість подати заявку на тимчасове або постійне проживання.
Ці країни, як і багато інших у всьому світі, усвідомлюють переваги залучення цифрових кочівників. Однією з причин цього є потенційне поширення знань, яке відбувається, коли цифрові кочівники взаємодіють із місцевою спільнотою. Інтегруючи свої економіки знань, такі країни, як Іспанія та Канада, сподіваються сприяти зв’язкам між цифровими кочівниками та місцевими жителями, що призведе до інновацій та зростання у відповідних галузях.
Варто зазначити, що в той час як багато країн приймають цифрових кочівників, Сполучені Штати, здається, відстають у цьому аспекті. З вищими податками та менш сприятливими умовами життя такі країни, як Канада, Іспанія, Португалія, Бразилія та інші, стають привабливішими для цифрових кочівників.
Вибираючи місце призначення, цифрові кочівники повинні враховувати свої уподобання в стилі життя, вартість життя та можливості, доступні у вибраній сфері. Кожна країна має свої унікальні переваги та недоліки, тому важливо дослідити та зважити варіанти, перш ніж приймати рішення.
Загалом зростання віддаленої роботи та збільшення кількості візових схем для цифрових кочівників вказують на глобальні зміни в тому, як люди живуть і працюють. Оскільки все більше країн сприймають цю тенденцію, цифрові кочівники мають ширший вибір, коли справа доходить до пошуку ідеального балансу між роботою та особистим життям на чужині.