Правляча партія Грузії «Грузинська мрія» ініціювала процедуру імпічменту проти президента Саломе Зурабішвілі після того, як вона заперечила спробі уряду заборонити їй здійснювати державні візити за кордон. Цей безпрецедентний крок стався після того, як Зурабішвілі розпочала низку офіційних візитів до таких країн, як Німеччина, Швейцарія, Польща, Бельгія та інші, з метою лобіювання членства Грузії в ЄС.
Відносини між Зурабішвілі та «Грузинською мрією», яку підтримує найбагатша людина країни Бідзіна Іванішвілі, останнім часом погіршуються. Незважаючи на обрання за підтримки «Грузинської мрії» у 2018 році, Зурабішвілі дедалі частіше конфліктує з урядом, зокрема щодо питання підтримки України проти вторгнення Росії.
Візит Зурабішвілі до Німеччини планувався як відправна точка для зустрічей з європейськими лідерами на підтримку кандидатури Грузії на членство в ЄС. Однак уряд у Тбілісі у відповідь оголосив, що їй було відмовлено в дозволі на будь-який із запланованих державних візитів, стверджуючи, що президент може здійснювати представницькі повноваження у зовнішніх відносинах лише за згодою уряду, згідно з конституцією.
Голова «Грузинської мрії» Іраклій Кобахідзе оголосив про початок процедури імпічменту, стверджуючи, що рішення Зурабішвілі подорожувати без згоди уряду підриває їхні зусилля отримати підтримку для отримання статусу кандидата в ЄС. Для імпічменту в Грузії потрібна підтримка 100 депутатів парламенту, що малоймовірно без певної підтримки опозиції. Тому «Грузинська мрія» планує спочатку домагатися рішення Конституційного суду про порушення президентом конституції.
Грузія прагне до членства в ЄС і НАТО з часів Революції троянд у 2003 році, прагнучи дистанціюватися від впливу Росії. Однак країна відстає від України та Молдови, які минулого року отримали статус кандидата в ЄС. Брюссель розкритикував темпи реформ у Грузії, які перешкоджають її просуванню до членства в ЄС.
Зурабішвілі відкрито критикувала неспроможність уряду підтримати Україну в її конфлікті з Росією. Вона вважає, що ті, хто виступає проти її позиції щодо цього питання, намагаються створити другий фронт у Грузії, де російські війська все ще окупували значну частину країни після війни 2008 року за сепаратистські регіони Абхазію та Південну Осетію.
На додаток до своєї позиції щодо українсько-російського конфлікту, Зурабішвілі також засудила запропонований урядом Грузії закон про «іноземних агентів», який порівнює з подібним законодавством, яке використовував президент Володимир Путін у Росії для придушення інакомислення. Після громадських протестів і міжнародної критики уряд остаточно відмовився від впровадження суперечливого закону.
Більше того, Зурабішвілі виступила проти рішення президента Росії Путіна відновити авіасполучення з Грузією, яке було схвалено урядом Грузії. Вона назвала цей крок "провокацією. «Ці інциденти ще більше погіршили її стосунки з «Грузинською мрією» і спонукали партію вжити рішучих заходів проти неї.
Процедура імпічменту президента Зурабішвілі відображає поглиблення політичної кризи в Грузії та ставить під сумнів прагнення країни до членства в ЄС. Залишається побачити, як цей конфлікт між президентом і правлячою партією розгорнеться і вплине на політичний ландшафт Грузії в найближчі місяці.