Протягом багатьох років невизначена доля Гібралтару залишалася в дипломатичній підвішеній ситуації, затиснута між спадщиною імперії та сучасними вимогами європейської інтеграції. Але тепер, після тривалих переговорів і наполегливої боротьби за суверенітет, зроблено важливий крок. Європейський Союз і Велика Британія дійшли згоди щодо политичної угоди, яка надає Іспанії нові повноваження з питань, пов'язаних з кордоном у Гібралтарі — крок, який вважається ключовим для збереження вільного руху людей і товарів між територією та півднем Іспанії.
Хоча угода ще потребує ратифікації, її форма вже є чіткою. Іспанія відіграватиме центральну роль у реалізації прикордонної політики, що стосується проживання, віз та надання притулку в Гібралтарі. За словами речника Європейської комісії, ця роль покликана забезпечити безперервність безвізового режиму Шенгенської угоди, особливо після зняття фізичних бар'єрів на кордоні.
Це знаменує практичну — і символічну — зміну в делікатному балансі регіону. Вперше Іспанія матиме право голосу в регіоні, який вона віддала Великій Британії понад 300 років тому. Однак британські та гібралтарські чиновники поспішають підкреслити: питання суверенітету не стоїть на порядку денному. Вони наполягають, що угода поважає британський контроль, водночас створюючи більш гнучкі системи, які приносять користь як громадянам, так і торгівлі.
У разі повного введення в дію, план скасує прикордонний контроль на сухопутному кордоні Гібралтару. Натомість буде встановлено подвійний контроль в аеропорту та морському порту території, що дозволить мандрівникам і торговцям пересуватися так, ніби жорсткого кордону не існує. Іспанські чиновники допомагатимуть обробляти заявки на візи та посвідки на проживання, але рішення — особливо щодо надання притулку — остаточно прийматимуть власні органи влади Гібралтару. З гуманітарних міркувань може бути видано обмежену кількість віз, дійсних лише на території Гібралтару.
За закритими дверима джерела, обізнані з перемовинами, кажуть, що співпраця правоохоронних органів також є частиною угоди. Хоча деталі не оприлюднюються, можуть з'явитися спільні поліцейські структури, які забезпечать, щоб транскордонна злочинність не процвітала в умовах нової відкритості.
Мова йде не лише про прикордонний контроль або політичну символіку. Гібралтар сильно залежить від своїх зв'язків з Іспанією. Щодня близько 15 000 іспанських жителів перетинають кордон, щоб потрапити на територію Гібралтару на роботу. У місті з населенням лише 34 000 осіб це значний приплив робочої сили, який є життєво важливим для бізнесу, сфери послуг та економіки в цілому. Будь-які перешкоди в цьому можуть зашкодити обом сторонам кордону. Ця угода, як стверджують чиновники, стосується не тільки політики, а й економіки.
Уряд Гібралтару, зі свого боку, вітає угоду, підкреслюючи її економічні переваги. Вони вважають, що угода захищає безперешкодний рух людей, відкриваючи нові можливості для торгівлі, особливо для їхнього бурхливо розвиваючого сектора послуг, що включає онлайн-азартні ігри, страхування та фінансові послуги.
Проте дійти до цього було нелегко. Складне питання про те, хто контролює аеропорт Гібралтару, кілька разів майже зірвало переговори. Велика Британія залишалася непохитною у своїй позиції, що суверенітет не може бути розмитий, особливо щодо стратегічної інфраструктури. Але нещодавнє дипломатичне потепління, якому сприяли тепліші відносини між Великою Британією та ЄС за прем'єр-міністра від Лейбористської партії Кіра Стармера, створило можливість для компромісу.
Цей прорив у питанні Гібралтару є наслідком більш широких зусиль з відновлення відносин після Brexit. У травні Великобританія та ЄС уклали двосторонні угоди про оборону та торгівлю, спрямовані на послаблення напруженості та регуляторного навантаження. Для Гібралтару цей результат може означати майбутнє, яке буде менш позначене старими суперечностями і більш визначене співпрацею, навіть якщо примари минулих договорів продовжують витати над поверхнею.
Подальший розвиток подій залежатиме від того, наскільки гладко пройде процес ратифікації і як обидва уряди — і уряд Гібралтару — впораються з новим розподілом обов'язків. Але, принаймні на даний момент, здається, що скеля на краю Європи знайшла більш міцну опору в світі після Brexit.