Військовий уряд М'янми нещодавно запровадив обов'язкову військову службу для молодих людей, оскільки сутички з етнічними арміями продовжують загострюватися в різних селищах, зокрема в штаті Ракхайн. Це рішення військових забезпечує виконання Закону про народну військову службу, який був введений попередньою хунтою в 2010 році. Відповідно до закону, всі чоловіки віком від 18 до 35 років і жінки віком від 18 до 27 років зобов’язані проходити військову службу протягом двох років. Крім того, такі спеціалісти, як лікарі та інженери, віком до 45 років для чоловіків і до 35 років для жінок, можуть бути призначені на службу на три роки.
У разі надзвичайного стану, як-от поточна ситуація в М’янмі, законодавство дозволяє продовжити військову службу до п’яти років. Винятками з обов’язкової служби є члени релігійних орденів і заміжні жінки. Однак особам, які не підкоряться повістці, може загрожувати позбавлення волі на строк до п’яти років.
Ця подія сталася в той момент, коли військові М’янми, які захопили владу від уряду на чолі з Аун Сан Су Чжі у 2021 році, втратили контроль над численними невеликими містами в безпосередній близькості від Китаю та Індії через етнічні армії, зокрема Лише цього тижня альянс оголосив, що їх афілійована група, Армія Аракана, успішно взяла під повний контроль стародавню столицю Ракхайну, Мраук-У.
Запровадження обов’язкової військової служби, схоже, є відповіддю військового уряду на зміцнення своїх сил перед обличчям ескалації напруженості та територіальних втрат. Ймовірно, він спрямований на збільшення кількості військ, доступних для боротьби з етнічними арміями та відновлення контролю над ключовими районами. Однак цей крок викликав занепокоєння серед населення, особливо молодих громадян, які будуть зобов’язані служити. Обов’язковий призов не тільки руйнує їхні особисті плани та прагнення, але й викликає сумніви щодо здатності військових вирішувати складні глибинні проблеми, які призвели до цих зіткнень з етнічними арміями.
Ситуація в М’янмі залишається дуже нестабільною, військовий уряд стикається з широким опором і протестами з боку цивільного населення, зокрема продемократичних активістів і груп етнічних меншин. Запровадження обов’язкової військової служби може призвести до загострення і без того підвищеної напруги та подальшого поглиблення розриву між військовими та народом. Міжнародна спільнота, включно з регіональними державними органами та правозахисними організаціями, безсумнівно, уважно спостерігатиме за цією подією, викликаючи занепокоєння щодо наслідків для прав людини та впливу, який він матиме на шляху М’янми до мирного та інклюзивного майбутнього.