У тіні ескалації напруженості з Росією та серед страхів щодо намірів Москви у стратегічно важливому Балтійському регіоні литовці вирушили на виборчі дільниці в неділю, щоб віддати свої голоси на президентських виборах. Чинний президент Гітанас Науседа був фаворитом на наступний термін на посаді, у перегонах йому кинули виклик вісім кандидатів. Однак, оскільки жоден кандидат не міг би набрати необхідні 50% голосів, потенційний другий тур виборів 26 травня вимальовується на горизонті, додаючи до виборів додатковий рівень напруги.
Як важливий союзник НАТО на східному фланзі альянсу, Литва відіграє вирішальну роль у поточному геополітичному ландшафті, особливо в умовах зростання напруженості після військового прогресу Росії в Україні. Нещодавні успіхи російських військ на північному сході України викликали занепокоєння не лише в Литві, а й у сусідніх Латвії та Естонії. Країни Балтії, які проголосили незалежність після розпаду Радянського Союзу, твердо приєдналися до Заходу, приєднавшись до ЄС і НАТО, підкреслюючи важливість президентської посади для захисту національної безпеки та зовнішньополітичних інтересів.
60-річний Ґітанас Науседа є поміркованим консерватором, який бажає отримати другий президентський термін, а його головним суперником є 49-річна чинний прем’єр-міністр Інгріда Шимоніте. Їхнє суперництво відбувається на тлі вирішальної перемоги чинного президента над Шимоніте у другому турі 2019 року, що підкреслює конкурентну динаміку цих виборів. Іншим заслуговуючим на увагу претендентом є Ігнас Вегеле, юрист-популіст, який став відомим під час пандемії COVID-19 своєю позицією проти обмежень і вакцинації, звертаючись до сегменту електорату, який бореться з проблемами, пов’язаними з пандемією.
Крім президентської гонки, литовцям також представили референдум про подвійне громадянство, тему, яка має глибокі наслідки для національної ідентичності та спільноти діаспори. Чинний закон передбачає, що литовці, які приймають інше громадянство, повинні відмовитися від литовського громадянства, політика, яка сприяла зменшенню населення країни протягом багатьох років. Результати референдуму можуть мати значні наслідки для майбутнього литовської діаспори та демографічного складу.
Відступаючи від норми, Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) відхилила запрошення Литви спостерігати за виборами через обмеження для російських і білоруських спостерігачів. Цей крок підкреслив загострення напруженості між Литвою та цими країнами зі звинуваченнями в загрозах політичним і виборчим процесам. Однак рішення ОБСЄ відхилити запрошення означало відхилення від встановлених норм, підкреслюючи складність міжнародних спостерігачів у поточному геополітичному контексті.