Льодовики в Гімалаях відомі своїм швидким таненням через наслідки глобальної кліматичної кризи. Однак нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Nature Geoscience, показало дивовижне явище в найвищому гірському масиві світу, яке насправді може допомогти уповільнити наслідки зміни клімату.
Дослідження пояснює, що коли навколишнє повітря над гімалайськими льодовиками нагрівається, це створює температурний розрив між прохолоднішим повітрям, яке безпосередньо контактує з льодом. Це призводить до посилення турбулентного теплообміну на поверхні льодовиків і призводить до сильнішого ефекту охолодження повітряної маси над ними. Коли прохолодне повітря стає щільнішим, воно опускається і стікає схилами в долини, викликаючи ефект охолодження в нижніх частинах льодовиків і навколишніх екосистемах.
Враховуючи, що гімалайські льодовики живляться 12 річками, які, у свою чергу, забезпечують прісною водою майже 2 мільярди людей у 16 країнах, надзвичайно важливо дослідити, чи може цей самозберігаючий ефект охолодження тривати під час підвищення температури в
Попередні звіти показали, що льодовики в регіоні танули на 65% швидше в 2010-х роках порівняно з попереднім десятиліттям, що свідчить про значний вплив підвищення температури на льодові маси. Танення спричинене в першу чергу подовженням та інтенсифікацією сезону танення, що призводить до витончення та відступу льодовиків. Цей процес додатково підвищує температуру повітря завдяки більшому поглинанню енергії відкритими поверхнями.
Цікаво, що хоча загальна температура здавалася стабільною біля підніжжя гори Еверест, ретельніший аналіз показав іншу картину. У той час як мінімальні температури неухильно зростали, максимальні температури поверхні протягом літа постійно знижувалися. Це парадоксальне спостереження спонукало до подальшого дослідження.
Однак, незважаючи на наявність цих охолоджуючих вітрів, їх недостатньо, щоб повністю протистояти підвищенню температури та таненню льодовиків, спричиненим зміною клімату. Дослідження визнає, що причина швидкого танення цих льодовиків є комплексною і не може бути пов’язана виключно з місцевим ефектом охолодження.
Нестача даних у високогірних районах по всьому світу спонукала дослідницьку групу зосередитися на наземних спостереженнях із кліматичної станції в Гімалаях. Ця станція записувала метеорологічні дані протягом майже трьох десятиліть, пропонуючи багате джерело інформації. Ці детальні спостереження привели дослідників до висновку, що підвищення температури викликає катабатичний вітер, який є холодним вітром, що тече вниз, який зазвичай зустрічається в гірських регіонах.
Було також зазначено, що катабатичний вітер призводить до підвищення концентрації озону на рівні землі та діє як насос, транспортуючи холодне повітря з високих висот у долини. Загалом цей процес сприяє збереженню вічної мерзлоти та навколишньої рослинності в регіоні.
Хоча дослідження натякає на потенціал цього явища для пом’якшення наслідків зміни клімату, дослідники підкреслюють важливість подальшого аналізу та потребу в більшій кількості довгострокових наземних станцій для перевірки та розуміння ширших наслідків
На завершення це дослідження проливає світло на дивовижне, але корисне явище, яке відбувається в Гімалаях. Наявність стокових вітрів, викликаних підвищенням температури, сприяє ефекту охолодження та збереженню льодовиків. Однак загальна швидкість танення цих льодовиків все ще викликає занепокоєння, і необхідні додаткові міждисциплінарні дослідження, щоб повністю зрозуміти наслідки глобального потепління в цих вразливих регіонах і вжити відповідних заходів.