Вчені підвищують гіпотетичну ймовірність урагану шостої категорії. Категорія 5 довгий час була найвищим рівнем у шкалі вітру ураганів Саффіра-Сімпсона, що представляє шторми зі швидкістю вітру понад 257 миль на годину. Однак двоє відомих вчених, Майкл Венер і Джеймс Коссін, стверджують, що зростання енергії, доступної для штормів через зміну клімату, вимагає розгляду нової категорії: Категорії 6. У своїй статті, опублікованій в Proceedings of the National Academy of Sciences, вони пропонують класифікувати будь-який шторм зі швидкістю вітру, що перевищує 192 милі на годину, як ураган 6 категорії.
З 1980 року загалом 197 тропічних циклонів у всьому світі були класифіковані як урагани категорії 5. Однак, якби було застосовано порогове значення категорії 6, п’ять із цих штормів було б перекласифіковано. Приголомшливо, але всі п’ять із цих гіпотетичних ураганів категорії 6 сталися протягом останніх дев’яти років аналізованого періоду часу, що вказує на тривожну тенденцію.
Хоча пропозиція вчених може здатися слушною з наукової точки зору, вона створює ряд проблем, коли йдеться про ефективне інформування населення про ризики погоди. Синоптики, політики та екстрені бригади докладають значних зусиль, щоб сформулювати чіткі повідомлення, вибрати відповідні показники ризику та запобігти дезінформації чи непотрібній паніці. Представлення ідеї урагану категорії 6 може призвести до плутанини серед громадськості у випадку, якщо шторм перевищить поточний поріг категорії 5.
Що ускладнює ситуацію, шкала Саффіра-Сімпсона має обмеження та недоліки. Спочатку розроблений у 1970-х роках, він головним чином зосереджується на інтенсивності вітру та не в змозі належним чином передати інші значні ризики, пов’язані з ураганами, такі як повені внаслідок сильних дощів і штормових нагонів. Насправді штормовий нагін є причиною 49% смертельних випадків, пов’язаних із ураганами, у той час як на дощ припадає 27%, порівняно зі смертями, пов’язаними з вітром, лише 8%.
Невідповідність масштабу була до болю очевидною під час урагану «Флоренс» у 2018 році. Хоча спочатку наближався до узбережжя Північної Кароліни як потужний ураган категорії 4, його сила вітру зменшилася безпосередньо перед приходом на сушу, знизивши його до категорії 1. Багато жителів у постраждалих районах помилково вважали, що шторм значно послабшав, а потім був переповнений катастрофічною повінню, яка послідувала. Це підкреслює фіксацію громадськістю швидкості вітру як єдиного показника потужності шторму.
Усвідомлюючи необхідність більш комплексного підходу, Національний центр спостереження за ураганами США планує запровадити переглянутий інструмент прогнозування. Цей інструмент наголошуватиме не лише на швидкості вітру, а й на інших критичних факторах, як-от попередження про штормовий нагін і годинники. У серпні культовий «конус невизначеності», який окреслює потенційну траєкторію урагану, буде змінено, щоб жителі узбережжя знали про ризик затоплення, навіть якщо вони розташовані далеко від центру шторму.
Важливо пам’ятати, що урагани не обмежуються однією точкою припадання на сушу, а можуть мати величезний вплив на сотні миль. Руйнування, спричинені ураганом Катріна, служать протверезним нагадуванням. Незважаючи на те, що шторм досяг берега в 35 милях від центру Нового Орлеана, величезні розміри шторму та пов’язані з ним повені призвели до значних втрат людей і масштабних руйнувань.
Зрештою, класифікація ураганів — це не лише питання чисел і міток. Основна проблема полягає в ефективному інформуванні про багатогранні ризики, пов’язані з цими потужними погодними явищами. Оскільки світ продовжує стикатися зі зростаючою загрозою зміни клімату, надзвичайно важливо, щоб ми розвивали наші методи комунікації, підготовки та реагування, щоб забезпечити безпеку та благополуччя вразливих спільнот.