Нові дані, опубліковані ЮНІСЕФ, показують, що за шість років, з 2016 по 2021 рік, приголомшливі 43 мільйони дітей були вигнані зі своїх домівок через повені, шторми, посухи та лісові пожежі. Ця тривожна статистика дорівнює в середньому 20 000 дітей, що переміщуються щодня як прямий наслідок екстремальних погодних явищ, викликаних зміною клімату.
Дослідження показало, що повені та шторми спричинили приголомшливі 95% усіх зареєстрованих переміщень дітей, а решта випадків – посухи та лісові пожежі. Виконавчий директор ЮНІСЕФ Кетрін Рассел висловила стурбованість травматичним впливом таких подій на дітей, заявивши: «Будь-якій дитині страшно, коли люта лісова пожежа, шторм або повінь потрапляють у їхню громаду. "
Надзвичайно те, що в цьому звіті вперше було надано статистичну видимість дітям, переміщеним через погодні катаклізми. ЮНІСЕФ наголосив на важливості проливання світла на цю проблему, зазначивши, що досі ці діти не були помічені в розмовах про зміну клімату та її наслідки.
Ці події непропорційно постраждали в регіонах Східної Азії та Тихого океану. У 2020 році тільки один циклон Амфан призвів до зміщення 1. 5 мільйонів дітей в Індії, Бангладеш, М'янмі та Бутані. Наступного року тайфун Рай призвів до 1. 5 мільйонів переміщених дітей на Філіппінах, Палау та В'єтнамі.
З огляду на загальну кількість переміщень, три країни виділялися як найбільш постраждалі: Філіппіни, Індія та Китай. Ці країни зафіксували приголомшливу загальну кількість 23 мільйонів дітей, які були змушені покинути свої домівки та школи через стихійні лиха протягом шести років.
Вразливість цих країн до повеней і штормів у поєднанні з їх великою кількістю населення сприяє високим показникам переміщення. Однак варто зазначити, що всі три країни запровадили плани превентивної евакуації, що може пояснити відносно більшу кількість переміщень.
Однак при дослідженні переміщення дітей відносно чисельності населення кожної країни виникає інша картина. На Домініці, невеликому карибському острові, який був зруйнований ураганом Марія в 2017 році, тривожні 76% дитячого населення були переміщені протягом цього шестирічного періоду.
Тим часом у Південному Судані та Сомалі відбулося найбільше переміщення дітей внаслідок повені: 11% та 12% дітей були змушені покинути свої домівки відповідно. У звіті наголошується, що ці країни запровадили менше планів евакуації, що робить дітей ще більш уразливими до впливу стихійних лих.
Крім того, посуха, особливо в Сомалі, Ефіопії та Афганістані, спричинила понад 1. 3 мільйони дітей вигнано зі своїх домівок. Важливо зазначити, що ці статистичні дані можуть бути консервативними, оскільки доступні дані про повільні стихійні лиха, такі як посуха, обмежені.
Висновки цього звіту ЮНІСЕФ підкреслюють нагальну потребу в глобальних діях для вирішення проблеми зміни клімату та її руйнівних наслідків для дітей. Необхідно докласти зусиль для посилення систем готовності до катастроф і реагування на них, особливо в регіонах, найбільш сприйнятливих до екстремальних погодних явищ. Захист дітей у світі від наслідків зміни клімату має бути головним пріоритетом, гарантуючи їх безпеку, благополуччя та майбутнє.