Згідно з комплексним дослідженням, самотність і соціальна ізоляція пов’язані з підвищеним ризиком передчасної смерті. Попередні дослідження на цю тему дали суперечливі результати, що може бути пов’язано з обмеженим фокусом на конкретних групах або регіонах. Однак у цьому новому дослідженні було проведено мета-аналіз 90 досліджень, в яких взяли участь понад 2 мільйони дорослих із періодом спостереження від шести місяців до 25 років.
Висновки показали, що люди, які пережили соціальну ізоляцію, мали на 32% вищий ризик ранньої смерті з будь-якої причини порівняно з тими, хто не був соціально ізольованим. Крім того, учасники, які повідомили, що почуваються самотніми, мали на 14% більше шансів померти передчасно, ніж ті, хто цього не зробив. Це дослідження підкреслює важливість соціальної ізоляції та самотності як незалежних факторів ризику передчасної смерті.
Соціальна ізоляція стосується об’єктивної відсутності контакту з іншими та може передбачати наявність обмежених контактів або життя наодинці. З іншого боку, самотність відноситься до суб’єктивного дистресу, спричиненого невідповідністю між якістю соціальних стосунків і бажаним рівнем зв’язку. Цей дистрес може виникнути через незадовільні стосунки, які не задовольняють потреби людини у спілкуванні та близькості.
Експерти вважають, що соціальну ізоляцію чи самотність можна вважати формою хронічного стресу, який може завдати шкоди здоров’ю. Крім того, люди, які почуваються соціально ізольованими або самотніми, часто вживають нездорових звичок, таких як куріння, надмірне вживання алкоголю, неправильне харчування та відсутність фізичних вправ. Ці фактори можуть сприяти підвищеному ризику передчасної смерті з будь-якої причини або від певних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання, рак молочної залози та колоректальний рак.
Варто зазначити, що соціальна ізоляція може мати сильніший вплив на ризик передчасної смерті порівняно з самотністю. Це може бути пов’язано з тим, що люди, які перебувають у соціальній ізоляції, частіше страждають від відсутності мереж соціальної підтримки, що може вплинути на їхній доступ до медичної допомоги та загальний добробут.
Щоб вирішити цю проблему, експерти наголошують на важливості активного пошуку соціальної підтримки для людей, які переживають соціальну ізоляцію та самотність. Розвиток соціальних зв’язків має бути пріоритетом, подібно до регулярних фізичних вправ або дотримання здорового харчування. Побудова сильної соціальної мережі може передбачати спілкування з іншими та участь у діяльності, яка відкриває людину в нових соціальних колах.
Стратегії громадського здоров’я та просвітницькі кампанії мають вирішальне значення для подолання самотності та соціальної ізоляції. Важливо розробляти втручання за допомогою членів родини та громадських мереж. Медичні працівники також повинні бути навчені виявляти соціальну ізоляцію та самотність у пацієнтів, щоб можна було надати належну підтримку.
На завершення це всебічне дослідження підтверджує, що самотність і соціальна ізоляція згубно впливають на здоров’я, призводячи до більшого ризику передчасної смерті. Це підкреслює потребу в тому, щоб люди активно шукали соціальної підтримки, а також у зусиллях громадської охорони здоров’я для боротьби з самотністю та соціальною ізоляцією. Розширюючи соціальні зв’язки та впроваджуючи ефективні заходи, ми можемо прагнути до покращення загального добробуту та зменшити негативний вплив самотності та соціальної ізоляції в суспільстві.