Грузинська мрія, правляча партія Грузії, оголосила про плани повторно внести законопроект, спрямований проти «іноземних агентів», який викликав обурення та жорстокі сутички під час протестів минулого року. Законодавство, яке викликало різку критику з боку США та Європейського Союзу, покликане змусити неурядові організації розкривати джерела свого фінансування. «Грузинська мрія» стверджує, що групи громадянського суспільства займаються просуванням екстремізму та поширенням того, що вони називають «псевдоліберальною ідеологією» та «пропагандою ЛГБТ» за підтримки іноземних фондів.
Суперечливий закон раніше викликав громадське протиріччя, зокрема різкий розкол між президентом Саломе Зурабішвілі та партією «Грузинська мрія», заснованою мільярдером Бідзіною Іванішвілі. США та ЄС порівняли запропонований захід із тактикою, використаною президентом Росії Володимиром Путіним для придушення інакомислення всередині Росії. Незважаючи на шалену опозицію, «Грузинська мрія» рухається вперед із законопроектом, прагнучи прийняти його вчасно до майбутніх парламентських виборів у жовтні.
Президент Зурабішвілі раніше виступала з тисячами протестувальників у Тбілісі, засуджуючи закон як загрозу прагненням Грузії приєднатися до ЄС. Початкова редакція закону передбачала суворі покарання, включаючи штрафи та тюремне ув’язнення, для організацій, які отримували значне фінансування з-за кордону та не зареєструвалися як «агенти іноземного впливу». За словами голови парламентської фракції «Грузинської мрії» Мамуки Мдінарадзе, у оновленій версії, зберігаючи той самий зміст, буде замінено термін «іноземний агент» на «організація, яка переслідує інтереси іноземної держави».
Опозиційні групи швидко засудили відновлення закону, представивши його як напад на західні цінності та демократичні принципи. Роман Гоцирідзе, опозиційний член парламенту, засудив цей крок як «війну із західною спільнотою», припускаючи, що уряд прагне використовувати закон як інструмент для контролю інакомислення перед вирішальними парламентськими виборами. Коли напруженість знову зростає, Грузія опинилася на роздоріжжі між захистом демократичних свобод і поступкою авторитарним заходам в ім’я національної безпеки.