Китай припинив експорт двох рідкісних мінералів, необхідних для виробництва напівпровідників, що спричинило значний збій у глобальних ланцюжках поставок. Дані, опубліковані митними органами Китаю, показали, що країна не експортувала галій або германій у серпні після введення експортних обмежень Пекіном. Ці дії були виправдані міркуваннями національної безпеки. Китай є основним виробником цих мінералів, на нього припадає приблизно 80% світового галію та 60% германію. Для порівняння, країна експортувала 5. 15 метричних тонн кованих виробів з галію та 8. 1 метрична тонна кованих германієвих виробів у липні.
У відповідь на запити про припинення експорту речник міністерства торгівлі Китаю заявив, що департамент отримав заявки на експорт цих матеріалів, і деякі з них були схвалені. Однак більше подробиць не було надано. Ці обмеження відображають готовність Китаю вжити заходів у відповідь на експортний контроль США, незважаючи на занепокоєння щодо власного економічного зростання. З огляду на те, що внутрішній попит уже знижується та житлова криза, цей крок може ще більше завдати шкоди китайській економіці та потенційно прискорити переміщення ланцюжків поставок із країни.
Аналізуючи ситуацію, аналітики Eurasia Group відзначили, що хоча Китай наразі лідирує з виробництва галію та германію, альтернативні виробники та замінники цих матеріалів є. Це вказує на те, що вплив припинення експорту може вийти за межі Китаю, вплинувши також на світові ринки. Наслідки цього обвалу експорту вже помітні в самому Китаї, оскільки запаси галію накопичилися, що призвело до падіння цін. З іншого боку, ціни на германій дещо зросли через обмежену пропозицію.
Контроль за експортом галію та германію, запроваджений Китаєм, є результатом більшої технологічної війни зі Сполученими Штатами. Ця битва точиться навколо доступу до передових технологій виробництва мікросхем, необхідних для різних галузей промисловості, включаючи смартфони, безпілотні автомобілі та виробництво зброї. Минулого року адміністрація Байдена запровадила експортний контроль, забороняючи китайським компаніям купувати сучасні чіпи та обладнання для виготовлення чіпів без ліцензії. Японія та Нідерланди також приєдналися до цих зусиль, ще більше обмеживши експорт мікросхем до Китаю.
У відповідь Пекін у квітні провів розслідування кібербезпеки американського виробника мікросхем Micron і заборонив йому продавати китайським компаніям, які беруть участь у важливих інфраструктурних проектах. Масла у вогонь підлив нещодавній випуск смартфона Huawei Mate 60 Pro, який працює на передовому чіпі, розробленому всупереч санкціям США. Запровадження цієї моделі створило політичний тиск на Сполучені Штати з метою посилення санкцій проти Huawei та Semiconductor Manufacturing International Corp. (SMIC), китайський виробник мікросхем, який, як вважають, виготовив напівпровідник.
Як наслідок, очікується, що адміністрація Байдена ще більше посилить заборони на чіпи проти Китаю в четвертому кварталі. Ця технічна війна, яка триває між двома економічними гігантами, продовжує мати значні наслідки для глобальних технологічних та економічних ландшафтів.