Попри широкі протести біля парламенту, грузинські законодавці схвалили законопроект проти іноземного впливу, відомий як закон про «іноземних агентів», який викликав обурення як усередині країни, так і за кордоном. Правляча партія «Грузинська мрія» проштовхнула закон 84 голосами «за» і 30 «проти», що спричинило подальші заворушення в столиці Тбілісі.
Президент Саломе Зурабішвілі пообіцяла накласти вето на закон, приєднавшись до тисяч протестувальників, які тижнями демонстрували проти цього заходу. Опозиційний Єдиний національний рух назвав голосування каталізатором термінової зміни режиму в Грузії, а майбутні вибори в жовтні підвищать ставки.
Прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе виступив на захист закону, стверджуючи, що він спрямований на підвищення прозорості щодо іноземних джерел фінансування НУО та ЗМІ. Однак Сполучені Штати та Європейський Союз розкритикували цей крок, порівнявши його з репресивними законами, які використовує Росія для придушення інакомислення.
Помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії Джеймс О’Браєн нещодавно відвідав Тбілісі, щоб висловити занепокоєння щодо законодавства. Він попередив, що якщо закон буде впроваджено без узгодження зі стандартами ЄС, відносини Грузії зі США можуть опинитися під загрозою. О’Брайен також натякнув на потенційні санкції, якщо буде придушення демократії або насильство проти протестувальників.
Незважаючи на триваючі демонстрації та міжнародний тиск, грузинський уряд, здається, має намір рухатися вперед із суперечливим законом. Протестувальники продовжують збиратися біля парламенту, протистоячи поліцейським, які застосовували жорстку тактику, наприклад сльозогінний газ і водомети. На знак солідарності деякі студенти та викладачі оголосили про плани страйкувати у відповідь на закон.
Поки Грузія бореться з цією суперечливою проблемою, майбутнє відносин країни з ключовими західними союзниками висить на волосині, а привид подальших заворушень і потенційних санкцій посилює невизначеність навколо ситуації.