Здійснюючи суттєвий крок у боротьбі зі зміною клімату, Японія взяла на себе зобов’язання припинити будівництво нових вугільних електростанцій у межах своїх кордонів. Прем’єр-міністр Фуміо Кісіда оголосив про це під час свого виступу на саміті COP28, наголошуючи на переході Японії до досягнення нульових викидів. Рішення узгоджується з міжнародними зусиллями щодо скорочення викидів парникових газів, особливо від найбільшого джерела – вугільної електростанції.
Наразі на вугілля припадає майже одна третина виробництва електроенергії в Японії. Залежність країни від викопного палива значно зросла після того, як катастрофа на Фукусімі 2011 року призвела до зупинки значної частини її ядерних потужностей. Однак останнє зобов’язання не стосується вугільних станцій, які вже будуються. Дві вугільні станції почали роботу цього року, ще одну поблизу Токіо планується ввести в експлуатацію в лютому. Як правило, термін служби вугільних електростанцій становить від 30 до 50 років.
Японська влада підтвердила, що наразі не планується будівництво нових вугільних електростанцій. Тим не менш, зобов'язання прем'єр-міністра Кісіди залишає простір для можливості майбутніх заводів, інтегрованих із технологіями скорочення викидів, такими як уловлювання та зберігання вуглецю. Це вказує на те, що Японія має намір досліджувати більш чисті альтернативи вугільній енергетиці, що не гасне, у своїй гонитві за стабільним енергопостачанням.
Це оголошення від Японії слідує прикладу таких країн, як Велика Британія та Канада, які нещодавно закликали учасників кліматичної конференції ООН у Дубаї негайно покласти край новим проектам з використання вугільної електроенергії. Це також перегукується з угодою членів G-20 потроїти потужності відновлюваної енергії до 2030 року та сприяти розвитку технологій скорочення викидів і видалення.
Японія, яка раніше робила значний внесок у фінансування та будівництво вугільних електростанцій за кордоном, минулого року приєдналася до інших країн G-7, припинивши міжнародне фінансування таких проектів. Згодом країна вийшла з вугільних підприємств у Бангладеш та Індонезії. Крім того, японські компанії, такі як Sumitomo Corp. і Toshiba Corp. вже заявили про свою відмову приймати нові замовлення для вугільних проектів, тоді як деякі комерційні банки взяли на себе подібні зобов’язання.
Незважаючи на ці прогресивні зусилля, поточна траєкторія Японії щодо скорочення викидів парникових газів не узгоджується з глобальними прагненнями обмежити глобальне потепління до 1. 5°C, згідно з даними Bloomberg. Прем'єр-міністр Кісіда не згадував прямо про плани зменшити залежність країни від сирої нафти та природного газу, які Японія є одним із найбільших імпортерів у світі. Однак він підкреслив, що Японія залишається відданою досягненню своєї мети щодо скорочення викидів на 46% до 2030 року з подальшим прагненням досягти скорочення на 50%.
У рамках своїх постійних зусиль Японія активно просуває спільне спалювання на електростанціях – технологію, яка передбачає заміну невеликої порції вугілля чи газу альтернативними видами палива, наприклад аміаком, для зменшення викидів. Тим не менш, критики стверджують, що спільне спалювання є дорогим і забезпечує обмежені переваги зменшення забруднення. Незважаючи на цю критику, Японія продовжує досліджувати інноваційні рішення для переходу свого енергетичного сектора на більш чисті альтернативи.
Зобов’язання Японії припинити будівництво нових вугільних електростанцій, які не виробляють вугілля, є значним кроком до досягнення глобальних кліматичних цілей. Рішення нації посилає сильний сигнал про наміри та доповнює міжнародний імпульс до переходу на відновлювані джерела енергії. Віддаючи пріоритет стабільному енергопостачанню, одночасно прагнучи до нульових викидів, Японія робить сміливий крок у вирішенні актуальної проблеми зміни клімату.