Мешканці Чикаго рішуче відхилили пропозицію мера Брендона Джонсона підвищити податки на операції з нерухомістю, що перевищують 1 мільйон доларів. За даними Чиказької виборчої ради, на референдумі висловилися проти цього заходу приблизно 53% виборців. Ця значна невдача завдає удару по прогресивній програмі мера Джонсона, який намагався запровадити «податок на особняки» з продажу елітного житлового та комерційного майна, щоб вирішити проблему бездомних у місті.
Обрана на платформі захисту справедливих внесків заможніших жителів міста, кампанія мера Джонсона «Поверни Чикаго додому» мала на меті зібрати кошти для ініціатив щодо бездомних через це підвищення податків. Прихильники прогнозували, що цей захід може приносити близько 100 мільйонів доларів на рік. Проте опоненти стверджували, що такий збір може ще більше дестабілізувати і без того крихкий ринок нерухомості Чикаго.
Джон Хансен, професор кафедри політичних наук Чиказького університету, підкреслює складність залучення громадськості для підвищення місцевих податків, особливо коли це пов’язано з майном. «Це місто, де ми вже спостерігали дуже велике підвищення податків, дуже значне зростання вартості послуг через політичні рішення, прийняті міською владою», — прокоментував Гансен.
Чикаго стикається з гострою проблемою житла, у 2021 році понад 68 000 осіб залишилися бездомними. Прибуття понад 37 000 мігрантів до міста та його передмість за останні вісімнадцять місяців ускладнило ці проблеми. Ще до референдуму пропоноване підвищення податків зіткнулося з юридичними перешкодами, оскільки на початку року організації, що займаються торгівлею нерухомістю, подали позов до суду, посилаючись на занепокоєння щодо формулювання питання у бюлетені.
Громадська федерація, фіскальна наглядова група, висловила критику щодо відсутності конкретики щодо підвищення податків. Джо Фергюсон, президент федерації, підкреслив існуючі високі ставки податків у Чикаго та занепокоєння громадською безпекою. «Якщо ви додаєте щось на кшталт цього, це справді просто викликає й додає до загального сприйняття того, що, можливо, Чикаго — це не те місце, куди нам варто їхати, або це не те місце, куди ми повинні купувати»,