Президент Азербайджану Ільхам Алієв має намір забезпечити гучну перемогу на перевиборах у країні, оскільки перші результати показують переконливу перемогу. Після відвоювання сепаратистського регіону Нагірного Карабаху від Вірменії та репресій у ЗМІ Алієв закликав до дострокових виборів. Після підрахунку більше половини голосів Центральна виборча комісія повідомила, що Алієв набрав вражаючі 92. 1% голосів, тоді як екзит-пол, проведений раніше, передбачав, що він отримає 93. 9% голосів.
Дві головні опозиційні партії бойкотували вибори в цій нафтогазовидобувній країні. Енергетичні ресурси Азербайджану відіграють важливу роль у планах Європи зменшити залежність від російського газу після українського конфлікту. Критики стверджують, що минулі вибори в Азербайджані не були ані вільними, ані чесними, а Алієв постійно забезпечував понад 85% голосів. Проте офіційні особи Азербайджану стверджують, що нинішні вибори є чесними та прозорими, підкреслюючи зростання популярності Алієва після перемоги в Нагірному Карабасі.
Баку, як близький союзник Туреччини та підтримує робочі відносини з Росією, припускає, що західна критика є упередженою щодо його переважно мусульманського населення. У січні 62-річний президент Алієв заявив, що позачергові вибори ознаменували початок нової ери для Азербайджану, означаючи відновлення суверенітету після повернення Нагірного Карабаху. Незважаючи на номінальних конкурентів, які борються за президентське крісло, ніхто з них не критикує правління Алієва.
Однак висловлюються занепокоєння щодо репресій проти інакодумців і незалежних журналістів. З листопада низку журналістів було заарештовано, деяких з них звинувачують у контрабанді. Міжнародні організації зі свободи преси розглядають ці арешти як спроби придушити антикорупційну діяльність. Ця ситуація викликала критику з боку міжнародної спільноти, яка підкреслила важливість захисту свободи преси.
У грудні Алієв переніс вибори з жовтня 2025 року, щоб зміцнити свою позицію після успішного повернення Нагірного Карабаху. Цей регіон, населений переважно етнічними вірменами, був де-факто незалежним від Баку з початку 1990-х років після війни між Азербайджаном і Вірменією. Відновлення контролю Азербайджану над Нагірним Карабахом розглядається як тріумф для країни, що поклало край десятиліттям перервної війни та дало можливість сотням тисяч внутрішніх біженців повернутися до своїх домівок.
Однак для сусідньої Вірменії розпад Нагірного Карабаху розглядається як трагедія та гуманітарна криза. Після конфлікту майже всі 120 000 етнічних вірмен регіону втекли до Вірменії. Ситуація викликає занепокоєння щодо тяжкого становища цих переміщених осіб і проблем, з якими стикається Вірменія в їхньому розміщенні.
Оскільки результати виборів продовжують надходити, переконлива перемога президента Алієва виглядає майже безсумнівною. Міжнародне співтовариство уважно спостерігатиме за тим, як цей результат вплине на відносини Азербайджану з сусідніми країнами та його відданість просуванню демократії та прав людини в країні.