Гонконг, відомий своїми тайфунами та сильними дощами, зараз стикається з гострою потребою подолати наслідки зміни клімату, оскільки екстремальні погодні явища стають все частішими. Уряд міста на чолі з головним виконавчим директором Джоном Лі нещодавно запропонував план підвищення стійкості до зміни клімату, що є відходом від зосередженості його попередника виключно на скороченні викидів вуглецю. У своїй програмній промові Лі окреслив такі заходи, як план покращення дренажу вартістю 8 мільярдів гонконгських доларів (1 мільярд доларів США) та інтеграція великих даних і штучного інтелекту для більш точного прогнозування небезпек і попереджень.
Терміновість таких дій стала очевидною після катастрофічних злив у вересні, коли Гонконг став свідком найсильніших опадів з початку ведення обліку в 1884 році. Торгові центри, станції метро та дороги були затоплені, внаслідок чого місто зупинилося. Сталися зсуви, які заблокували доступ до громадського житла та змусили заможних жителів, які жили на схилах скель, евакуюватися. Фінансові наслідки таких подій можуть коштувати Гонконгу мільярди доларів, якщо вони не будуть ефективно керовані. Згідно з кліматичним стрес-тестом Валютно-фінансового управління Гонконгу, тайфуни та повені під загрозою банківських кредитів на нерухомість становлять близько 1 трильйона гонконгських доларів.
Хоча Гонконг має добре спроектовану інфраструктуру та надійну систему попередження, яка відповідає традиційним погодним умовам, зростаюча суворість і частота екстремальних погодних умов через зміну клімату є серйозним випробуванням для систем захисту міста. Том Нг, активіст Грінпіс Гонконгу, зазначає, що хоча Гонконг може бути обладнаний для боротьби зі старим кліматом, він погано підготовлений до швидких і сильних змін, спричинених зміною клімату.
Експерти виділяють кілька важливих аспектів, на яких уряд повинен зосередитися у своєму плануванні стійкості. Підвищення точності прогнозування дощу та аналізу вразливостей у різних районах дозволило б покращити сповіщення та зменшити втрати. Модернізація апаратного забезпечення, такого як дренажні системи, дамби та хвилерізи, також необхідна для пом’якшення впливу майбутніх катастроф. Однак планування стійкості має зосереджуватися не лише на окремих подіях, а й враховувати можливість виникнення кількох катастроф протягом короткого періоду часу.
Спека — це ще одна проблема, що загострюється зміною клімату, якій у Гонконзі приділяють менше уваги. Нещодавно місто пережило найспекотніше літо за всю історію, і відсутність заходів для захисту малозабезпечених жителів, які живуть у тісних кварталах або хатах на дахах, від сильної спеки викликає занепокоєння. Сінгапур, ще одне вразливе місто, застосував більш активний підхід. Він виділив 100 мільярдів сінгапурських доларів (73 дол. США. 8 мільярдів) протягом наступного століття для захисту від підвищення рівня моря та створив фонд захисту узбережжя та повеней вартістю 5 мільярдів сингапурських доларів. Уряд також запровадив консультативну систему, щоб допомогти мешканцям контролювати рівень теплового стресу за допомогою датчиків поблизу.
На відміну від цього, планування стійкості Гонконгу все ще знаходиться в зародковому стані, хоча недавній шторм слугує тривожним дзвіночком. Проактивні зусилля Токіо та Сінгапуру демонструють необхідність для Гонконгу збільшити масштаб підготовки та інвестувати в довгострокове вдосконалення інфраструктури. Як наголошує професор Джі Чен з Університету Гонконгу, поточну оцінку ймовірності міста, наприклад повінь, яка трапляється раз на 100 років, необхідно оскаржити, враховуючи екстремальні події з ще довшими інтервалами повторення. Зміна клімату не пам’ятає, і непередбачуваність, яку вона приносить, вимагає негайних дій, щоб захистити майбутнє Гонконгу.