Вітер змін дме в імміграційній політиці Португалії. Країна, яка колись була відома своєю гостинною атмосферою та відносно легким шляхом до громадянства, зараз переглядає свою відкритість, а разом з нею і сподівання тисяч людей, які планували побудувати там нове життя.
У понеділок уряд Португалії зробив різкий поворот, схваливши низку пропозицій, які, якщо їх ухвалить парламент, кардинально змінять термін, протягом якого іноземці повинні чекати, перш ніж вони зможуть називати себе громадянами Португалії. Головна зміна вражає — час очікування для більшості іноземців, які подають заявку на громадянство, збільшиться вдвічі — з п'яти до десяти років. Для тих, хто приїжджає з португаломовних країн, таких як Бразилія, Ангола або Мозамбік, новий час очікування становитиме сім років.
І справа не тільки в тому, що доведеться чекати довше. Нові правила вимагатимуть від заявників не тільки знання португальської мови, а й розуміння культури країни — те, що раніше було скоріше формальністю, ніж перешкодою. Міністр президентства Антоніу Лейтан Амаро назвав ці зміни «необхідними для часу, в якому ми живемо», натякаючи, що цей крок є відповіддю на зростаючий тиск на соціальну та політичну системи країни.
Цей тиск важко ігнорувати. За останні роки в Португалії різко зросла кількість населення, народженого за кордоном. Наразі близько 1,6 мільйона людей, які проживають у країні, є іноземними громадянами — це майже 15% населення. Це значний стрибок порівняно з ситуацією у 2019 році, і ця зміна привернула увагу політиків, багато з яких тепер бачать необхідність посилити правила, щоб краще управляти інтеграцією та соціальною згуртованістю.
Для заможних інвесторів та учасників програми «золотих віз» Португалії це може стати неприємною новиною. Дотепер багато хто з тих, хто інвестував значні суми — зазвичай понад 500 000 євро — у місцеві підприємства або фонди, могли подати заявку на отримання громадянства вже через п'ять років після вступу до програми. Залежно від того, як будуть впроваджуватися реформи, цей термін може тепер подовжитися до десяти років.
Окрім змін у термінах, які привернули увагу ЗМІ, уряд також планує створити спеціальну прикордонну поліцію, що свідчить про більш жорсткий підхід до імміграції. Особливо суперечливим є те, що уряд також схвалив пропозицію про позбавлення громадянства натуралізованих іммігрантів, які згодом були засуджені за тяжкі злочини — це рішення може викликати судові позови та дебати щодо зобов'язань у сфері прав людини.
Мабуть, найбільш символічним є те, що Португалія також скасує закон, який надавав громадянство нащадкам сефардських євреїв, вигнаних з країни під час інквізиції. Ця політика, яка колись була високо оцінена як жест історичного примирення, в останні роки зазнала критики через шахрайські заявки та відсутність нагляду.
Хоча уряд наполягає, що ці зміни є необхідними та виправданими, вони відбуваються в час, коли більша частина Європи бореться з проблемою імміграції. Португалія, яка роками вважалася більш ліберальним винятком, тепер, здається, слідує загальній континентальній тенденції переоцінки відкритості та посилення контролю на кордонах.
Для тих, хто вже проживає в Португалії або розглядає можливість переїзду, нові правила приносять невизначеність. Шлях до отримання португальського громадянства, який колись був відносно простим, тепер виглядає довшим, складнішим і більш умовним, ніж будь-коли раніше.