Останнє дослідження показує, що втрата повільного сну з віком може збільшити ризик розвитку деменції. Дослідження, опубліковане в журналі JAMA Neurology, показало, що старіння пов’язане зі зниженням тривалості глибокого сну, відомого як повільний сон. Цей тип сну має вирішальне значення для здоров’я мозку, оскільки він допомагає видалити небажані речовини, зокрема бета-амілоїдний білок, який пов’язаний із хворобою Альцгеймера.
Дослідники мали на меті визначити, чи корелює хронічне скорочення повільного сну з часом із ризиком деменції, чи пов’язані з деменцією процеси в мозку призводять до зниження цього типу сну. У дослідженні брали участь 346 учасників, яким було в середньому 69 років і які завершили два дослідження нічного сну між 1995 і 2001 роками в рамках Framingham Heart Study. Потім за учасниками спостерігали протягом 17 років після дослідження сну, щоб оцінити розвиток деменції.
Результати показали, що кожен відсоток зменшення повільного сну на рік був пов’язаний із збільшенням ризику розвитку деменції на 27% і ризиком деменції, пов’язаної з хворобою Альцгеймера, – на 32%. Зниження повільного сну прискорилося у віці 60 років, досягло піку між 75 і 80 роками, а потім сповільнилося. Учасники, які відчували зниження цього глибокого сну, частіше мали серцево-судинні захворювання, приймали ліки, що впливають на сон, і мали варіант гена, пов’язаний з підвищеним ризиком хвороби Альцгеймера (алель APOE ε4).
Однак важливо зазначити, що дослідження не доводить, що втрата повільного сну безпосередньо спричиняє деменцію. Можливо, пов’язані з деменцією процеси в мозку сприяють зменшенню цього типу сну, створюючи ефект «порочного кола». Накопичення бета-амілоїду, характерної ознаки хвороби Альцгеймера, може порушити сон, особливо з віком. У свою чергу, недостатній повільний сон може перешкоджати виведенню бета-амілоїду, що призводить до подальшої патології Альцгеймера.
Доктор Рудольф Танзі, директор дослідницького відділу генетики та старіння Массачусетської загальної лікарні, припускає, що препарати, спрямовані на зниження виробництва амілоїду, можуть бути важливими для розриву цього циклу. Проте необхідні подальші дослідження, щоб підтвердити причинно-наслідковий зв’язок між втратою повільного сну та деменцією.
Тим часом, за словами Метью П., надання пріоритету якісному сну є важливим для загального здоров’я, а також може допомогти захистити мозок у міру старіння. Пасе, старший автор дослідження. Консультація з лікарем може надати індивідуальні рішення для людей, які мають проблеми зі сном.
Доктор Річард Айзексон, директор з досліджень в Інституті нейродегенеративних захворювань, рекомендує використовувати пристрої відстеження для ретельного моніторингу режиму сну. Хоча ці пристрої не є бездоганними, вони можуть надавати інформацію в режимі реального часу окремим особам та їхнім лікарям, дозволяючи вжити оперативних заходів у разі необхідності. Айзексон також підкреслює важливість регулярних фізичних вправ і дотримання постійного графіка сну для покращення якості сну та потенційного зниження ризику деменції.
На завершення дослідження підкреслює значну роль повільного сну в ризику деменції. Хоча необхідні додаткові дослідження, щоб повністю зрозуміти складний зв’язок між сном і деменцією, прийняття здорових звичок до сну та вирішення проблем зі сном може виявитися корисним для зміцнення здоров’я мозку та потенційного зниження ризику деменції.