У ході, який викликав занепокоєння серед іноземних компаній, журналістів і науковців, Китай розширив свій і без того масштабний закон про контршпигунство. Нові зміни розширюють визначення шпигунства з охоплення лише державних таємниць і розвідданих, щоб охоплювати будь-які «документи, дані, матеріали або предмети, пов’язані з національною безпекою та інтересами», без уточнення конкретних параметрів визначення цих термінів.
Нова поправка, яка набуває чинності 1 липня, також класифікує кібератаки, спрямовані на ключову інформаційну інфраструктуру Китаю, як шпигунство. Цей крок є частиною посилення акценту китайського лідера Сі Цзіньпіна на національній безпеці та його спроби подолати передбачувані загрози як у Китаї, так і за його межами.
Оригінальна версія закону, прийнята в 2014 році, вже була дуже сильною та неоднозначною. Однак уряд Китаю не вважає, що цього достатньо, і розширена версія закону створить більше юридичних ризиків і невизначеності для іноземних компаній, журналістів і науковців.
Розширений закон про контршпигунство з’явився лише через кілька місяців після того, як Китай скасував свої прикордонні обмеження часів пандемії, які не дозволяли більшості іноземних бізнесменів і дослідників. Оскільки Китай відкривається, він стає більш вразливим в очах китайських лідерів.
Нова поправка, ймовірно, посилить занепокоєність іноземних осіб, наприклад академічних дослідників або журналістів, а також компаній щодо відвідування або роботи в Китаї. Нова формулювання в поправці передбачає, що підозрювати можна будь-яку організацію та будь-кого, і будь-що може вважатися загрозою національній безпеці. Таке свавільне застосування закону, безсумнівно, спричинить жахливий ефект.
Відсутність ясності щодо того, які саме документи, дані чи матеріали можна вважати важливими для національної безпеки, створюватиме значні правові ризики для науковців і компаній, які намагатимуться краще зрозуміти Китай. Такі теми, як походження Covid, реальна кількість смертей від пандемії в Китаї та достовірні дані про китайську економіку, можуть потрапити під приціл закону.
Китай каже, що його закони, пов’язані з національною безпекою та шпигунством, призначені для захисту країни. Однак занепокоєння щодо застосування закону посилилося серією арештів іноземних громадян за звинуваченнями в шпигунстві в останні роки. Іноземні уряди назвали ці справи політично вмотивованими та звинуватили Пекін у порушенні належної процесуальної процедури через відмову в доступі до адвоката та проведення судових процесів за закритими дверима.
Нова поправка, ймовірно, матиме негативний вплив на іноземні компанії, які працюють у Китаї. Нещодавно китайська влада закрила пекінський офіс Mintz Group, американської корпоративної фірми належної перевірки, і затримала п'ятьох місцевих співробітників. Китайська поліція також допитала співробітників офісу американської консалтингової компанії Bain & Company у Шанхаї. Китайський уряд постійно заявляє, що вітає іноземні інвестиції. Однак нещодавні дії, вжиті проти американських підприємств у Китаї, послали протилежне повідомлення, що призвело до того, що іноземні компанії стали ще більше налякані.