Конкуренція між двома найбільшими країнами Азії, Індією та Китаєм, поширюється навіть у космос. Після успішної посадки в Індії марсохода Chandrayaan-3 на поверхню Місяця минулого місяця, який став рекордом найпівденнішої посадки на Місяць, відомий китайський учений заперечив це досягнення. Оуян Цзіюань, якого називають піонером китайської програми дослідження Місяця, заявив, що заяви про висадку Індії біля південного полюса Місяця були перебільшеними.
В інтерв'ю китайськомовній газеті Science Times Оуян Цзіюань зазначив, що місце приземлення Чандраян-3 на 69 градусах південної широти не можна вважати таким, що знаходиться в безпосередній близькості від справжнього Місяця. На Землі цю широту можна вважати в межах Південного полярного кола, але на Місяці коло, що визначає полюс, розташоване набагато ближче.
Оуян Цзіюань рішуче висловив свою незгоду з ідеєю полярної посадки Чандраян-3, підкресливши, що «Місце посадки Чандраян-3 не знаходиться на південному полюсі Місяця, не в районі південного полюса Місяця, ні За його словами, місце посадки Чандраян-3 знаходилося приблизно за 619 кілометрів (385 миль) від полярного регіону.
Хоча індійське космічне агентство не відразу відреагувало на ці заяви, дебати щодо технології та можливостей космічних програм обох країн тривають. Пов’язане з Комуністичною партією Китаю видання Global Times раніше цитувало старшого космічного експерта Пан Чжіхао, який стверджував, що китайські технології набагато перевершують індійські. Панг зазначив, що Китай був здатний відправляти орбітальні та посадкові апарати безпосередньо на орбіту Земля-Місяць з 2010 року, чого Індія ще не досягла через обмежену потужність своїх ракет-носіїв. Двигун, використовуваний Китаєм, також вважався більш досконалим.
Хоча Китай може сперечатися щодо технічних деталей приземлення Індії, не можна заперечувати, що марсохід «Чандраян-3» вирушив на південь, ніж будь-який попередній космічний корабель. Насправді він перевершив нещодавню невдалу спробу Росії посадити космічний корабель біля південного полюса Місяця, яка закінчилася катастрофою. Власна місячна місія Китаю Chang'e 4 успішно здійснила посадку на зворотному боці Місяця в 2019 році, але на широті 45 градусів на південь. Навіть зонд NASA Surveyor 7, який досяг Місяця в 1968 році, приземлився на широті близько 41 градуса південної широти.
Значення досягнення південного полюса Місяця виходить за рамки простого хвастощів. Вчені твердо вірять, що цей регіон може містити цінні запаси льоду, які можуть мати вирішальне значення для підтримки тривалої присутності людини на Місяці. І Сполучені Штати, і Китай активно досліджують цю територію, готуючись до своїх майбутніх пілотованих місій. Ці місії мають на меті відзначити повернення людей на Місяць, чого не було з моменту завершення програми НАСА «Аполлон» п’ять десятиліть тому.