Останнє десятиліття Делі, столиця Індії, бореться із сильним забрудненням повітря взимку. Забруднення, що складається з токсичних часток від викидів автомобілів, промислових джерел і спалювання сільськогосподарських залишків, потрапляє в пастку в місті та прилеглих районах, коли температура падає та швидкість вітру зменшується. Ця небезпечна ситуація особливо впливає на здоров'я вразливих груп, таких як діти та люди похилого віку.
Намагаючись подолати цю повторювану проблему, влада Делі знову вжила надзвичайних заходів, як-от зменшення дорожнього руху, заборона розпалювання сільськогосподарських пожеж і активація міських веж проти смогу для покращення якості повітря. Однак це викликало нові дебати щодо ефективності цих веж.
Смогові вежі — це, по суті, гігантські очищувачі повітря, які ґрунтуються на тих самих принципах, що й невеликі вентилятори, підключені до високоефективних фільтрів твердих часток повітря (HEPA), які використовуються в багатьох домогосподарствах. Ці вежі, які часто досягають двадцяти метрів у висоту, оснащені тисячами фільтрів і призначені для вловлювання частинок забруднення та покращення якості повітря, особливо в густонаселених районах. Хоча технологія, що лежить в основі смогових веж, є відносно простою, вони вимагають значного обслуговування та мають високу вартість встановлення. Наприклад, смогова вежа, встановлена в Connaught Place, відомому бізнес-центрі Делі, коштувала близько 2 доларів. 5 мільйонів у 2021 році.
Концепція смогових веж в Індії виникла на основі подібної ініціативи в місті Сіань, Китай. Верховний суд країни закликав уряд Індії встановити в Делі вежі проти смогу, щоб зменшити забруднення повітря, за фінансової підтримки приватних компаній і технічної допомоги дослідників з Індійського технологічного інституту Бомбея.
У Делі є принаймні два головних башти проти смогу, які активуються, коли якість повітря погіршується. Однак ефективність цих веж у значному покращенні якості повітря залишається під питанням. Через те, що вони працюють на відкритому повітрі, башти проти смогу намагаються очистити достатній об’єм повітря за короткий проміжок часу. Відфільтроване повітря швидко змішується з навколишнім забрудненням, зводячи нанівець будь-які помітні покращення.
Нещодавнє дослідження, проведене дослідниками з Індійського технологічного інституту в Бомбеї, було зосереджено на смоговій вежі в Коннот Плейс. Вони виявили, що вежа очищає повітря приблизно з 50% ефективністю, яка зменшується до 30% на відстані 50 метрів від фільтрів і трохи вище 10% на відстані 500 метрів. Крім того, дослідники виявили, що структура, що утримує фільтри, не була герметичною, що дозволяло забрудненому повітрю обходити систему фільтрації.
Хоча місцева влада в Делі та інших регіонах продовжує підтримувати ідею смогових веж, переважаючий науковий консенсус полягає в тому, що вони є дорогими та неефективними для значного покращення якості повітря. Експлуатація смогових веж вимагала б надзвичайно великої кількості фільтрів для ефективного очищення повітря в Делі, вартість яких, за оцінками, перевищує 20 мільярдів доларів — більше ніж 2. У 5 разів більше всього державного бюджету Делі на певний рік.
На завершення можна сказати, що вежі проти смогу привернули увагу як потенційне рішення проблеми хронічного забруднення повітря в Делі. Однак обмеження їх експлуатації на відкритому повітрі, дороговартісне впровадження та нездатність ефективно очищати повітря на великих відстанях змусили багатьох експертів поставити під сумнів їхню ефективність. У міру того як тривають дискусії щодо пошуку більш комплексних і стійких рішень, увага залишається на усуненні основних причин забруднення повітря та впровадженні заходів, які можуть мати суттєвий і тривалий вплив на якість повітря в Делі та інших постраждалих районах.