У Віндхемі, штат Вермонт, дерев’яний А-каркасний будинок, який зазвичай символізує зимову погоду, тепер стоїть посеред дороги, яка перетворилася на річку через рекордні дощі. Приблизно за двадцять миль у Бріджвотері чоловік намагається переміщатися у воді заввишки до пояса, стискаючи свої речі. Рятувальники в Монпельє, столиці штату, надягають рятувальні жилети та пересуваються на гумових човнах, щоб допомогти в проблемних районах. Тим часом екіпаж гелікоптера в Берліні бере участь у порятунку трьох людей і кота на прізвисько Цвіркун.
Штат Вермонт переживає руйнівну повінь, яка нагадує руйнівний вплив урагану Айрін у 2011 році. Цей шторм забрав вісім життів, зруйнував будинки та завдав значної шкоди критим мостам. Відтоді Вермонт досяг значного прогресу в підготовці до повеней, але останні події підкреслюють постійну загрозу. Лорен Оутс, директор із питань політики та зв’язків з урядом у The Nature Conservancy Vermont, визнає, що цей рік був складним для штату: посушлива весна, триваюча посуха, забруднення повітря лісовими пожежами в Канаді, а тепер повені. Тим не менш, за ці роки було досягнуто значних покращень щодо боротьби з повенями та стійкості громади.
Вермонт має довгу історію повеней, частково через його унікальну географію з гірськими хребтами з півночі на південь і схід на захід, які спричиняють концентрацію дощу. Леслі-Енн Дюпіньї-Жіру, кліматолог штату Вермонт, пояснює, що гірський бар’єр відіграє вирішальну роль у створенні опадів, коли повітря змушене підніматися й охолоджуватися. Крім того, штат знаходиться недалеко від узбережжя та отримує атлантичну вологу від погодних систем, що потенційно може призвести до більшої кількості опадів.
Загроза повеней посилюється зміною клімату. У міру нагрівання планети в океанах зберігається більше тепла, що призводить до збільшення випаровування та зволоження повітря, що зрештою призводить до збільшення кількості опадів. Як Національна оцінка клімату, так і власна оцінка клімату Вермонта підкреслюють підвищений ризик частих і сильніших повеней через зміну клімату. Частота сильних опадів у Вермонті зросла на 40% з початку 1900-х років, і очікується, що ця цифра зросте на 15% у Новій Англії.
Кевін Гейгер, директор з планування Регіональної комісії двох річок-Оттаукечі, підкреслює, що нещодавня повінь не повинна стати несподіванкою. За його словами, подібні інциденти відбуватимуться й надалі. Після руйнівного урагану «Айрін» штат Вермонт запровадив різні заходи для підвищення готовності до повеней. Штат прийняв нові стандарти для доріг і мостів, шукав федерального фінансування для збільшення розміру мостів і водопропускних труб, а також ініціював програму викупу будинків у районах високого ризику. З 2011 року приблизно 150 будинків і підприємств було придбано та знесено, щоб створити зелені зони, що дозволило річкам вільно текти та з’єднати їх із природними заплавами.
Однак Вермонту ще попереду довгий шлях. За оцінками Оутса, приблизно 75% річок штату все ще відключені від своїх історичних заплав, що збільшує ймовірність розливу під час екстремальних дощів. Гейгер припускає, що для ефективного пом’якшення ризиків повеней необхідно викупити ще близько 10 000 будинків.
Унікальна муніципальна структура Вермонта створює практичні перешкоди для більш агресивної підготовки до клімату. Через понад 250 муніципалітетів і відсутність окружних урядів рішення та планування часто здійснюються на рівні окремого міста, що може бути складним через обмежені ресурси та невеликий персонал. Фрагментація також ускладнює координацію з Федеральним агентством з управління надзвичайними ситуаціями (FEMA) під час федеральних катастроф, оскільки FEMA має взаємодіяти з кожним місцевим керівником окремо.
Щоб стимулювати місцеві дії та інвестиції в пом’якшення небезпеки, план Вермонта на 2018 рік прив’язує державну допомогу на ліквідацію наслідків катастрофи до рівня заходів із пом’якшення наслідків, які вживає кожне місто. Чим більше місто інвестує, тим менше йому доведеться робити внесок у відновлення після катастрофи. План також пропонує обмежити майбутню забудову в ризикованих районах, відомих як річкові коридори, де повені можуть завдати значної шкоди, штовхаючи споруди вниз за течією. Однак лише 10% міст Вермонта прийняли цю рекомендацію, що вказує на те, що потрібно зробити більше для вирішення цього важливого аспекту запобігання повеням.