Сполучені Штати та Європейський Союз наразі ведуть переговори щодо досягнення угоди, яка передбачала б впровадження нових мит, спрямованих на надлишок виробництва сталі в Китаї та інших країнах. Цей крок спрямований на вирішення поточної проблеми неринкової практики, яка надає несправедливу перевагу певному імпорту з Китаю. Хоча дискусії ще тривають і деталі ще не визначені, очікується, що угода також забезпечить основу для приєднання інших країн у майбутньому.
Ці переговори є частиною ширшої Глобальної домовленості щодо екологічно чистої сталі та алюмінію, яка обговорюється між ЄС та адміністрацією Байдена з 2021 року. Основною метою цих переговорів є врегулювання торгової суперечки, яка виникла, коли колишній президент Дональд Трамп запровадив мита на імпорт металів з Європи через ризики для національної безпеки.
З 2018 року США запровадили 25% мито на імпорт сталі, тоді як ЄС запровадив аналогічні мита на різний імпорт сталі в рамках власних захисних заходів. Намагаючись знайти остаточне вирішення конфлікту, у 2021 році сторони домовилися призупинити штрафні санкції щодо товарів одна одної до 31 жовтня цього року. Якщо остаточне рішення не буде досягнуто до встановленого терміну, мита часів Трампа та відповідні заходи ЄС будуть автоматично відновлені щодо експорту на суму понад 10 мільярдів доларів.
Втім, варто зазначити, що угода, яка зараз обговорюється, ймовірно, є тимчасовою. Це означає, що він може не вирішити всі невирішені питання в загальній домовленості, такі як оподаткування імпорту з інтенсивним викидом вуглецю.
Офіс торгового представника США та Європейська комісія відмовилися коментувати переговори, що тривають. Проте обидві сторони висловили свою прихильність знайти рішення до закінчення терміну, забезпечуючи при цьому дотримання міжнародних зобов’язань, включаючи правила Світової організації торгівлі.
Хоча переговори тривають, всеосяжна та юридично обов’язкова угода щодо Глобальної домовленості щодо екологічно чистої сталі та алюмінію навряд чи буде завершена цього року, оскільки ще існують значні розбіжності, які потрібно подолати. Однак мета полягає в тому, щоб досягти угоди щодо подальших дій до запланованого саміту США-ЄС наприкінці жовтня.
Поки тривають переговори, існуючі угоди про квоти, спрямовані на європейський імпорт металу, залишатимуться в силі, незважаючи на запит Європейської комісії щодо їх скасування.
Якщо нові тарифи будуть запроваджені, це матиме наслідки для китайських виробників сталі, які цього року збільшили обсяги експорту через слабкий внутрішній попит. Знецінення юаня зробило китайський експорт сталі більш привабливим, і будь-які додаткові мита підвищать їх вартість і потенційно зменшать попит за кордоном.
За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Китай є найбільшим світовим виробником сталі, на нього припадає більше половини світового виробництва сирої сталі.
Досягнення технічної угоди щодо оподаткування вуглецевої сталі може бути неможливим у короткостроковій перспективі. У результаті один із можливих варіантів полягає в тому, щоб США та ЄС узгодили ключові принципи політично, а імплементація послідувала пізніше.
Одним із викликів є те, що США наразі не мають методології визначення ціни на викиди вуглецю, і вони не застосовують жодної внутрішньої системи для регулювання викидів власних компаній. Це викликає занепокоєння в ЄС, оскільки будь-які спільні дії можуть розглядатися як свавілля та порушення правил міжнародної торгівлі, що є червоною лінією для європейської сторони.
ЄС уже має інструменти для боротьби з викидами вуглецю, включаючи внутрішню систему торгівлі та механізм коригування вуглецевих кордонів, який встановлює ціну на вуглецевоємні товари, вироблені за межами блоку.
Наразі США проводять розслідування інтенсивності викидів у сталеливарній та алюмінієвій промисловості, а ЄС намагається визначити, які системи, що використовуються третіми країнами, можна вважати еквівалентними його власним заходам. Ці поточні процеси потенційно можуть призвести до більшої гармонізації між США та ЄС у довгостроковій перспективі, але вони не будуть завершені до осені.
Крім того, між США та ЄС ведуться переговори щодо угоди про важливі корисні копалини, але вони натрапили на перешкоду через різні вимоги США щодо правової основи угод. Укладення цієї угоди з корисними копалинами є життєво важливим для європейських компаній, щоб отримати доступ до переваг, запроваджених субсидіями в Законі президента Байдена про зниження інфляції.