Авіаційна промисловість поставила за мету досягти нульового чистого викиду до 2050 року, і екологічне авіаційне паливо розглядається як ключове рішення. Однак витрати на виробництво екологічно чистого авіаційного палива наразі набагато вищі, ніж традиційний гас, паливо, яке зараз використовується для двигунів літаків. У результаті вартість декарбонізації авіації, за оцінками, перевищить 1 трильйон доларів. Виникло питання про те, хто заплатить за цей перехід, і Віллі Уолш, генеральний директор Міжнародної асоціації повітряного транспорту, заявив, що витрати, зрештою, доведеться нести споживачам у вигляді вищих цін на авіаквитки.
Згідно з Уолшем, екологічне паливо забезпечить приблизно 65% скорочення, необхідного для досягнення цілі галузі щодо нульового чистого викиду. Виробництво екологічно чистого авіаційного палива наразі обмежене через його високу вартість, і поки неясно, хто нестиме витрати на його виробництво. Міжнародна рада з екологічно чистого транспорту прогнозує, що витрати на впровадження заходів сталого розвитку призведуть до зростання цін на квитки на 22% до 2050 року порівняно з тим, як вони були б за інших умов.
Під час переходу на екологічне паливо авіаційна промисловість стикається з різними проблемами. У той час як стійке авіаційне паливо (SAF) має перевагу в тому, що його можна використовувати авіаційними двигунами поточного покоління та існуючою інфраструктурою аеропорту, паливо на основі біомаси є єдиним, що зараз виробляється, і в обмежених кількостях. Крім того, бракує сільськогосподарських угідь для вирощування необхідних інгредієнтів. Однак не вся біомаса однакова, і такі альтернативи, як «електронний гас», потребують більше часу для розробки.
Водневе паливо розглядається як потенційне рішення, але наразі його недостатньо для задоволення попиту. Щоб створити єдину енергетичну інфраструктуру для авіаційної галузі, усі гравці, включаючи уряди, повинні об’єднати зусилля. Британська промислова група Sustainable Aviation попереджає, що витрати на декарбонізацію авіації неминуче зменшать попит на пасажирів, причому близько 14% очікуваного скорочення викидів припадає на меншу кількість авіалітів. Тому вкрай важливо знайти рішення, яке врівноважує потребу в стійкості та доступність для споживачів.