Смертоносна морська пандемія, яка знищила популяції морських їжаків у Червоному морі, зараз поширюється, створюючи неминучу загрозу частинам Індійського океану та потенційно за його межами, попереджають ізраїльські вчені. Ця подія ставить під загрозу певний вид морських їжаків, відомий своєю життєво важливою роллю в захисті коралових рифів, піддаючи і без того крихку морську екосистему ще більшій небезпеці.
Пандемію вперше виявили в Акабській затоці рік тому. Завдяки ретельному молекулярному аналізу дослідники успішно ідентифікували патоген, відповідальний за цей руйнівний спалах. Викликає тривогу те, що вони пов’язали цей смертельний збудник із широкою смертю морських їжаків не лише в Червоному морі, а й на всьому Аравійському півострові й навіть до острова Реюньйон біля узбережжя Мадагаскару.
За словами Омрі Бронштейна, зоолога з Тель-Авівського університету та Музею природної історії Штайнхардта, патоген діє з приголомшливою швидкістю та жорстокістю. Цілі колонії морських їжаків можуть загинути лише за 48 годин, що ускладнює спроби кількісно визначити масштаби спустошення. «Ситуація критична, і швидка смертельна дія збудника робить майже неможливим відстеження кількості смертей», — сказав Бронштейн.
Схоже, спалах просувається на схід до вод коралового трикутника з різноманітним біорізноманіттям, поширюючись на Південно-Східну Азію та знаменитий Великий Бар’єрний риф Австралії. «Враховуючи поточну траєкторію, дуже ймовірно, що збудник продовжить поширюватися в цьому напрямку», — попередив Бронштейн. Ці критичні висновки були опубліковані в науковому журналі Current Biology.
Бронштейн поетично описує цільові види морських їжаків як «газонокосарки» коралових рифів. Ці їжаки відіграють важливу роль у підтримці здоров’я коралів, споживаючи водорості, які інакше розмножувалися б і перешкоджали сонячному світлу, що має вирішальне значення для виживання коралів. В Акабській затоці жодні інші організми не втручалися, щоб виконати цю роль, що призвело до тривожного збільшення покриття водоростями.
"Спалах у Червоному морі характеризувався такими різкими та інтенсивними показниками смертності, що початкові оцінки свідчили про забруднення або іншу серйозну, але локальну причину", - пояснив Бронштейн. Однак незабаром пандемія з’явилася на пристані на півдні Синаю, де причалювали пороми з Акаби. Викликає тривогу те, що хвороба поширилася ще на 70 кілометрів лише за два тижні, залишивши тисячі скелетних залишків колись процвітаючих колоній морських їжаків, розкиданих по всьому морському дну.
Наразі не існує відомого методу зупинити прогресування цієї смертельної хвороби. Однак дослідники вважають, що все ще може бути можливість створити ізольовану маткову популяцію морських їжаків. Вони потенційно можуть бути повторно введені пізніше, щоб допомогти відновити зруйноване населення.
Ізраїльська дослідницька група активно співпрацює з науковцями з усього регіону, щоб ретельно скласти карту поширення пандемії та зібрати важливі дані. Ці спільні зусилля включають безперервний збір зразків екологічної ДНК з різних водойм, щоб краще зрозуміти, як морське життя взаємодіє з навколишнім середовищем. «Збір даних на місці має вирішальне значення», — підкреслив Бронштейн. «Протягом 48 годин усі докази летальних випадків можуть зникнути. Ефективна координація та співпраця є ключовими для випередження цієї ситуації, що швидко змінюється. "
Оскільки патоген продовжує свій смертельний похід, гонка за порятунком цих критично важливих популяцій морських їжаків — і, відповідно, коралових рифів, які вони захищають, — стала актуальнішою, ніж будь-коли.
4653px;">