Китай нещодавно завершив будівництво мосту Шеньчжень-Чжуншань, нового амбітного інфраструктурного проекту, який простягається на 15 миль, має вісім смуг руху, включає штучні острови та підводний тунель і має ціну 6 доларів. 7 мільярдів. Будівельники мосту навіть заявили про світовий рекорд з укладання понад 243 200 квадратних футів асфальту за один день. Однак цей міст не є найдовшим у світі морським мостом, оскільки це звання належить мосту Гонконг-Чжухай-Макао, який знаходиться всього в 20 милях.
Незважаючи на масштаби цих інфраструктурних проектів, амбіції Китаю обмежуються не лише масивним будівництвом, а й поширюються на його бажання перетворити Велику територію затоки на економічний і технологічний центр, який конкуруватиме з великими метрополіями, такими як Район Великої затоки, який охоплює 11 міст, включаючи Гонконг, Макао, Шеньчжень і Чжуншань, є домом для 68 мільйонів людей і охоплює 21 800 квадратних миль.
Міст Шеньчжень-Чжуншань стане важливою частиною генерального плану Китаю фізично та концептуально з’єднати міста в районі Великої затоки. Очікується, що час у дорозі між Чжуншань і міжнародним аеропортом Шеньчжень Баоань буде скорочено з двох годин до 20 хвилин, міст різко скоротить маршрутні поїздки та рух транспорту. Однак, окрім вирішення економічних і практичних потреб регіону, мости також служать політичним інтересам Китаю, об’єднуючи колишні незалежні регіони – Гонконг і Макао колись були колоніями Британії та Португалії відповідно – в єдину китайську ідентичність.
Критики масштабних інфраструктурних проектів Китаю та ініціативи «Один пояс, один шлях», яка передбачає багатомільярдне фінансування Пекіном інфраструктурних проектів у всьому світі, звинувачують країну у використанні таких подій для отримання економічного та політичного впливу. Хоча щодо мостів немає таких проблем щодо боргів, масштаб проекту будівництва свідчить про глобальний вплив Китаю. Однак вплив мостів зрештою залежатиме від того, наскільки успішною та популярною виявиться інфраструктура серед мандрівників. Деякі спостерігачі зазначають, що міст Гонконг-Чжухай-Макао все ще не може залучити значний трафік через необхідність окремих віз і реєстрації транспортних засобів, незважаючи на його велич.
Крім того, район Великої затоки стикається з кількома серйозними проблемами, які заважають розвитку. Регіон має три кордони, які зберігають окремі правові, імміграційні та навіть валютні системи. Мешканці мають при собі три різні паспорти та посвідчення особи та розмовляють двома різними формами китайської мови. Ці перешкоди ускладнили зв’язок між містами Великої затоки, що проявляється у недостатній популярності мосту Гонконг-Чжухай-Макао.
Незважаючи на ці проблеми, деякі експерти вважають, що міст Шеньчжень-Чжуншань допоможе вирівняти регіон і зменшить різницю в цінах на нерухомість між східним і західним узбережжями. Крім того, оскільки два міста, з’єднані мостом, уже працюють за однаковими правилами, подорожі між ними мають бути безперебійними. Фізично та концептуально цей міст з’єднує міста з метою досягнення цілей розвитку Китаю, хоча його кінцевий успіх та економічний вплив ще невідомі.